18.12.2025 року в змішаному форматі відбулася панельна дискусія «Природничо-математична освіта як інструмент збереження національної самобутності в епоху глобалізації», що об’єднала 113 фахівців з математики й інформатики, учителів природничого циклу та технологічної освітньої галузі.

Учасників заходу привітала Лариса Останкова, завідувачка кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО, кандидатка економічних наук, доцентка. Вона окреслила проблему, винесену на обговорення, – необхідність усвідомлення того, яким чином природничо-математична освіта може не лише відповідати викликам глобалізованого світу, а й залишатися носієм національних цінностей, мови, наукових традицій і культурного досвіду. 

Олена Ляшенко, завідувачка кафедри економічної кібернетики Київського університету імені Тараса Шевченка, докторка економічних наук, професорка, висвітлила потенційні переваги глобалізованої освітньої моделі та звернула увагу присутніх на виклики, що постають перед освітянами та науковцями, зокрема на питання збереження національного контексту, мови навчання, культурних і наукових традицій у процесі викладання природничо-математичних дисциплін.

Підтримуючи думку про соціальність освітнього процесу, Ольга Кітова, доцентка кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО, кандидатка педагогічних наук, доцентка, акцентувала увагу педагогів на тому, що лише після здобуття Україною незалежності питання національно-патріотичного виховання та формування національної самосвідомості набули статусу загальнодержавної, культурної, соціокультурної й освітньої парадигми, а їх цілеспрямоване розв’язання розпочалося в усіх сферах суспільного життя, зокрема в освіті – наскрізно через усі освітні галузі. Наголошуючи на тому, що сьогодні виховання патріотизму та поваги до культурних цінностей українського народу є одним із ключових освітніх пріоритетів та регламентується законодавчо, Ольга Анатоліївна навела приклади та продемонструвала ефективні підходи до пізнання етнонаціональних особливостей під час уроків технологічної освітньої галузі.

Доводячи й обгрунтовуючи можливості математичної науки не лише передавати знання, а й сприяти збереженню культурної самобутності в сучасних умовах, до дискусії долучилася Ірина Волошина, методистка відділу математики та інформатики кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО. Наводячи приклади внеску українських математиків у розвиток світової науки, Ірина Георгіївна звернулася до присутніх із запитанням «Чи поділяєте ви думку, що математика – це також про те, що ми українці?».

Формат панельної дискусії став майданчиком для відкритого обміну думками, професійного діалогу та спільного пошуку рішень. Порушене питання не залишило аудиторію байдужою та знайшло відгук у відповіді Віктора фон Ерцен-Глєрона, дослідника української історії та культури, який представив результати власних наукових розвідок щодо українського походження низки видатних математиків. Своє бачення ролі математичної, природничої та інформатичної наук у формуванні національної свідомості та ідентичності учнів висловила також Марина Гончарова, учителька інформатики опорного закладу загальної середньої освіти «Академічний» Краматорської міської ради Донецької області. 

Ураховуючи сучасну домінантну позицію англійської мови в науковому світі – lingua franca науки, дискусія торкнулася питання доцільності перекладу фахової літератури та наукових текстів, а також обговорення проблеми «Чи не стане опрацювання текстів мовою оригіналу загрозою втрати національної суб’єктності?». Відповіді на ці запитання та обґрунтування думки про важливість використання національної наукової термінології як одного з ключових чинників збереження ідентичності в освітньому та науковому просторі, учасники панельної дискусії почули у виступі Лариси Кошалковської, методистки відділу природничих дисциплін та STEM-освіти кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО.  

Галина Гундарева, завідувачка відділу природничих дисциплін та STEM-освіти кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО, звернула увагу присутніх на важливість проблеми інтелектуальної стійкості суспільства та потенціал природничо-математичних дисциплін у розв’язанні цих питань. Галина Володимирівна ознайомила учасників заходу з можливостями STEM-освіти у процесі підготовки національно свідомої молоді засобами патріотичного спрямування учнівських STEM-проєктів, які сприяють не лише розвитку технологічних і професійних компетентностей, а й формуванню логічного мислення, розвитку навичок аналізу даних і здатності формулювати аргументовані судження, що виходять далеко за межі освітнього процесу.

Погоджуючись з думками учасників дискусії, Віктор Шабанов, помічник ректора, професор кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОблІППО, кандидат біологічних наук, доцент, зазначив, що вміння критично оцінювати інформацію важливе не лише в суспільствознавстві, а й у природничо-математичних дисциплінах – це допомагає аналізувати дані, робити висновки та розвивати логіку.

Яскравим завершенням заходу стала презентація патріотичних календарів поточного та прийдешнього років  «Знай історію – плекай майбутнє», розроблених творчою групою Курахівського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 1 Курахівської міської ради Донецької області у складі директорки Аліни Юр’євої,  заступниці директорки з навчально-виховної роботи Олени Павлуші та  вчительки технологій Яни Воротнікової. Сторінки створених педагогами календарів ознайомили учасників заходу із захисниками Курахівської громади, які у складі ЗСУ стали на захист України (календар 2025), та занурили учасників панельної дискусії в захопливу подорож областями нашої улюбленої країни (календар 2026).   

Ознайомитися з матеріалами панельної дискусії можна за покликанням.